?

Log in

No account? Create an account

Олiвьеро Тосканi

Мы все слуги больших компаний. Когда-то мы служили кресту, потом свастике, теперь Кока-Коле.. Крест, свастика и Кока-Кола наши хозяева.
*******
Где Вы работаете над Вашими проектами?
В голове.

Для кого вы работаете?
Для Бога

Вы обсуждаете Ваши работы с другими фотографами?
Обычно я разговариваю с фермером. Который живет по соседству. Он умеет доить коров фантастическим образом. У меня есть еще один знакомый парень, который ремонтирует трактора. Они самые креативные люди, которых я когда-либо встречал.

Read more...Collapse )

ХАП

Хто був до цього готовий?

Зима не враховує пріоритетів, побажань на майбутнє,
дитячих списків, залишених біля вікна.
Забрати б кілька її кроків, і раптом щось путнє
могло би вийти. Це все її вина.

Кутайся в шалі, печалі, змовачалі розмови, тумани -
байдуже, не вб"єш гіркоту,
скоро тобі двадцять два вже стане,
а ти мов той вітер, ганяєш протягами пустоту.

Весна не буває милою до тих, не "двоє", не "разом",
коли все встає і цвіте,
тікати у зиму, збирати сніжинки ти не маєш права,
пагін молодий в тобі не проросте.

І літо, що зухвало оголює душі і стани,
також не шкодує на своєму льоту.
скоро тобі двадцять два вже стане,
а ти мов той вітер, ганяєш протягами пустоту.

Скоро все зійдеться у коло, закінчиться рік, почнеться лічба
хтось скаже якесь хороше слово, точно ж будуть слова.
Хто був до цього готовий? відкрутиться різьба,
летітиме корок, поллється піна,
"за зірку", - ти скажеш, "за небеса",
за їхні напрочуд широкі ворота, без фільтру,
совісті й дна.

Tags:

шалена нічка

Ми зустрілись із ним у Парижі. Легкий флірт, напівтони...Він заїхав за мною увчері. Я вийшла з готелю, а він стояв, спершись на машину, у шкіряній куртці і курив. Я підійшла до нього і він мене поцілував. Як же не хотілось прокидатись, чорт!

Циля

Циля сиділа і не хотіла. Не хотіла тут сидіти і чекати. А чекати треба було. Бо інакше ніяк. Воно ж у кожного так буває, що інакше ніяк. Ось і у Цилі цього разу так сталося. Інакше ніяк. Треба було тут сидіти і чекати. І Циля не могла нічого вдіяти, зарадити цьому вона не могла, змінити ситуацію не могла Циля. Тож вона сиділа і чекала. Звичайно, вона могла б розвернутися і піти. Могла. Теоретично. Але Циля, от саме Циля, ні, вона так не могла. Отак встати, розвернутися зараз, вдягнути своє пальто, підійти до дзеркала, одягнути берет, поправити його, зняти, одягнути знову, ще раз глянути на годинник і піти. Не могла вона так. Так би зробив кожен на її місці. Та й Циля, почувши про таке, в ту ж секунду сказала б: А чому ти не встала, не розвернулась і не пішла? Якби я була на твоєму місці, я так зробила». Але коли ти на своєму місці, ти ніколи не послідуєш власній пораді. І Циля знала це дуже добре. А тому йти не було сенсу.

Read more...Collapse )

Tags:



Любітє лі Ви ексклюзівний хендмейд так, как люблю єго я?!

Є Маняша. Вона робить диво-брошки та інші прекрасні подєлочкі. Хто не зайшов до неї на сторінку і не зацінив, той хрюкає!


www.m_minus.livejournal.com
Я у Львові. Неможливо надати жодної інтонації цьому реченню. Я не знаю, добре це чи погано. Зате цікаво. Як завжди активна осінь. Багато планів. Багато нових сумочок. Що по своїй важливості десь на одному, я думаю, рівні. Не пишеться зараз ні чорта. Що в кого?
В останній день на морі почався легкий шторм. Ми сиділи на пірсі і хвилі заливали рушники і мочили сигарети. Це був наш останній день на морі, і кращого годі бажати. Дуже багато човнів і кораблів приплили трохи ближче до берега і пришвартовувались десь в кількох кілометрах від нас. Ззаду нас вітер розносив брудні пакети і пляшки старого парку атракціонів. Ми з Малою вигадували хоррор і уявляли, що зараз на горизонті з"явиться страшний клоун, який повільно йтиме на нас під скрип старої гойдалки. Ставало справді страшно.
Крим прекрасний. З його дешевими винами (Мускатель коктебельский - це рай!), і словечками на зразок "оджахурі", "хінкалі" ( і переше, і друге, до слова, дуже смачне), Дємерджи, з неймовірно вродливою офіціанткою-татарочкою в закинутому кафе у брудному кавказькому кварталі Алушти з неймовірно вузькими вуличками і вицвілими парканами з афішами про концерт Філіпа Кіркорова, з такими заходами сонця, що гріх це чи фотографувати, чи малювати, чи описувати, бо й так і сотої частини не передаш, з горами, всі різного кольору, різної форми, нависають над морем, окутані на верхівках ватними хмарами. Тут справді було прекрасно.

Sep. 16th, 2009

Все міняється якось дуже швидко. В цю неділю для мене все було зосереджено в одній точці - сцені з мікрофоном. Молода Республіка Поетів вже давно пройшла, я сиджу в Сімферополі. І окрім того, що тут прекрасно, мені більше немає чого сказати. Вказівники на дорогах тут На Ялту, Керч, Феодосію і так чи інакше ти починаєш відчувати при цьому запах моря, якого тут немає. Якщо все буде ок, завтра вже я буду в Алушті. А до сьогоднішнього хочеться ще додати, що є такий фільм "Найкращий тато в світі" із Робіном Вільямсом. Цей фільм є. І це багато чого пояснює. Хтось явно знав, що цей фільм треба зняти.

моє літо








(c) маняша
www.mminus.deviantart.com